The article considers conceptual representation of ECONOMIC CRISIS in the economic mass-media discourse of the two historical periods: 1929 - 1933 and 2007 - 2010 to reveal its synchronic and diachronic distinctions and dichotomies. More specifically, it is aimed to study linguistic means representing the concept in the 20th century and determine their diachronic variations. Applying cognitive linguistic instruments, such as component analysis and conceptual metaphor theory, it has been determined that conceptual content, structure and metaphorical representation of ECONOMIC CRISIS are subject to historical variations. Terminologically motivated name of the concept "economic crisis" provides historical stability of its content and structure formed by historical constants DECLINE, UNSTABLE SITUATION, TURNING POINT on the one hand, and affects its historical change: extension with new constituents - variables DISORDER, LANDMARK, ACCIDENT, on the other. Propositional schemas of the concept, mainly those of action and identification, form the cognitive structure of ECONOMIC CRISIS and vary diachronically in the degree of prominence. The dominant conceptual metaphors of ECONOMIC CRISIS of a target domain CRISIS is MOVEMENT DOWN and CRISIS is A STATE OF EMERGENCY are stable through history while their further division into clusters of metaphors varies both in the set of source domains and in their frequency in discourse.

Досліджено структурно-семантичний потенціал термінологізованого імені концепту "нестача" - лексеми scarcity (n.) за допомогою етимологічного аналізу. Етимоном лексеми scarcity (n.) виступає протоіндоєвропейський корінь дієслова kerp- із значенням "збирати врожай". Зміст концепту утворений сукупністю семантичних ознак і внутрішньою формою "відсутність певної кількості" з негативною оцінкою "менше норми". Ці ознаки профілюються в понятійних доменах "економіка" та "торгівля", "математика", "бідність", які складають "базу даних" номінативного простору концепту та мотивують відповідні когнітивні ознаки та концептуальні зв'язки "нестача" в дискурсі.

Наведено дослідження хімічного складу ягід журавлини. Визначено фракційний склад органічних кислот, цукрів і фенольних речовин, що містяться в продуктах переробки журавлини. Експериментально підтверджено позитивний вплив ферментативного каталізу на вилучення фенольних речовин та якість соку з журавлини. Встановлено раціональні умови проведення ферментативного каталізу. Запропоновано комплексну переробку ягід журавлини з використанням соку в технології фруктових соусів, а вичавок сокового виробництва - у технології безалкогольних напоїв і м'ясних паштетів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л920.21-5

Рубрики:

Оброблення м’яса холодом

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - старіння - складний процес трансформації Я-концепції на тлі фізичної інволюції, втрати сексуальної запотребованості, але, водночас, старість - це час для перегляду людиною її існування в часі й просторі, в єдності її життєвих цілей та їхньої (успішної) реалізації. Оригінальний індивідуальний досвід, утілений в українській літературі (ліриці), може доповнити дані геронтології, а гендерний підхід до осмислення цього досвіду націлений на висвітлення маскулінних/фемінінних фенотипічних особливостей переживання старіння. Теоретичний базис. Для вивчення екзистенційно-психологічних проблем старіння, представлених в українській ліриці ХХ ст., видається ефективним звернення до філософського та психологічного напрямів геронтології, а також феміністичних студій, присвячених дискримінації старого жіночого тіла, зокрема й у літературі. У студії зроблено спробу активувати гендерно-літературознавчий вимір української геронтології (та антропології загалом). Окремі екзистенційно-психологічні проблеми старіння, зокрема тривога від занепаду тіла й втрати сили, а також пошук компенсаторного задоволення в духовному збагаченні, простежені на матеріалі української лірики ХХ ст. Гендерно диференційований індивідуальний досвід старіння, відображений у ліриці, закорінений переважно в психічні, ментальні, сенсожиттєві стратегії. Висновки: фемінінними стратегіями ліричної рецепції старіння є тривожна обсервація вікових змін у своєму тілі, переживання "невидимості" власного тіла, поглиблені почуттями самотності, самовідчуження, але,крім того, віднайдення сенсу життя й душевної гармонії у власній родині, нащадках. Для маскулінної рецепції старіння характерна орієнтація на ідеальний образ Старця, кодування тривоги з приводу втрати фізичної сили позаперсональним наративом.